- вислання
- —————————————————————————————ви́сланняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вислання — я, с. Дія за знач. вислати I … Український тлумачний словник
висланець — нця, ч. 1) Той, хто зазнав вислання. Політичний висланець. 2) рідко. Те саме, що посланець … Український тлумачний словник
вигнання — (покарання через примусове перебування в якій н. місцині; місце, де відбувають покарання), заслання, вислання, поселення … Словник синонімів української мови
заслання — (покарання через примусове перебування в якій н. місцевості; місце, де відбувають покарання), вигнання, вислання, поселення … Словник синонімів української мови